Фінансист сепаратистів будує під Москвою величезний історичний парк

Російський бізнесмен Константін Малофєєв планує відкрити тематичний парк з історії з загальним обсягом інвестицій 18 млрд рублів (6 млрд грн).

Про це повідомляють Ведомости.

Французька компанія Puy du Fou International SAS і Малофєєв підписали угоду про створення в Росії тематичного парку російської історії. Парк планується розташувати на ділянці площею близько 300 га.

Для реалізації проекту створена спільна компанія "Пюіді Фу Царгород", яка управлятиме проектом та інвестиціями в нього. При цьому інвесторів наразі не називають.

Земля у Серпуховському районі Московської області, на якій планується розташувати парк, вже контролюється Малофєєвим.

"Ми хочемо створити не стільки парк розваг, скільки місце для занурення на кілька годин в історію Росії через грандіозну виставу", - зазначив бізнесмен. Парк, за його словами, повинен буде об'єднати "багатющий культурний контент" з "найсучаснішими інженерними та розважальними технологіями".

"Країна потребує масштабних туристичних проектів, націлених на розвиток її економіки і прославляння її минулого", - цитують ініціатори слова засновника Puy du Fou Філіпа де Вільє. Відкрити парк планується через 2,5-3 роки.

Парк Puy du Fou розташований за 385 км на південний захід від Парижа. Його в 1977 р. відкрив Філіп де Вільє, колишній заступник міністра культури Франції.

У парку можна взяти участь у спектаклях, що описують історичні події Франції та департаменту Вандея (парк розташований там), пожити в готелях різних історичних епох тощо.

У 2012 р. парк отримав премію Всесвітньої асоціації парків як кращий парк світу. Щорічно його відвідують близько 1,5 млн осіб. Крім того, Puy du Fou надає консультації при створенні аналогічних проектів в Угорщині, Польщі, Іспанії та Італії.

У липні 2014 року головне слідче управління МВС України назвало Малофєєва причетним до організації незаконних збройних формуваннях на території України, протиправна діяльність яких призвела до загибелі людей і інших тяжких наслідків.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.