В Дарниці хочуть перейменувати 11 вулиць. Питають поради

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація виступила з ініціативою перейменування вулиць району, що названі на честь "катів українського народу, комуністичних символів та тоталітарного режиму".

Про це повідомляє офіційний сайт Дарницької РДА.

"Неприпустимо, що в столиці сучасної України досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", - наголошують чиновники.

РДА запрошує громадськість  долучитися до обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, проїздів нашого району, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Пропонується перейменувати 11 вулиць та провулків Дарницького району, серед яких - вул. Леніна, Котовського, Комінтерну, Свєрдлова, Крупської, Будьонного, Ілліча, Фрунзе тощо.

Пропозиції просять надсилати на адресу вул. О. Кошиця, 11 в письмовій формі, а також на електронну адресу cmi_drda@ukr.net.

Консультації можна отримати в кімнатах 111, 112 відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Телефони: 564-90-55, 563-65-55.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.