У Хмельницькому обговорюють перейменування "радянських" вулиць

Український інститут національної пам’яті направив міському голові Хмельницького листа з підтримкою ініціативи мешканців щодо перейменування вулиць міста, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

"Неприпустимо, що в українських містах і селах досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації Голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", – йдеться в листі.

Топонімічна комісія Хмельницької міської ради 10 червня розглянула пропозицію щодо перейменування 26 вулиць і провулків, назви яких пов’язані з іменами та подіями тоталітарного режиму СРСР.

Представники інституту наголошують, що перейменування доцільне з точки зору приведення міської топоніміки до сучасних реалій життя українського суспільства, формуванню національної свідомості, увічнення пам’яті про визначних осіб України і Хмельниччини.

Наразі у Хмельницьку відбувається громадське обговорення цього питання, після чого  питання перейменування винесуть на розгляд  міської ради.

УІНП готовий надати необхідну інформаційну та методологічну допомогу хмельничанам з метою пришвидшити подолання наслідків тоталітаризму, ліквідації його символів та відновлення національної пам’яті.

За словами заступника голови УІНП Володимира Тиліщака, країни Центральної та Східної Європи, які пережили спільно з Україною комуністичне минуле, сьогодні є членами Європейського Союзу, але перед цим вони пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму та ліквідації його символів.

"Є чимало імен, несправедливо забутих, якими варто називати вулиці, – підкреслив Тиліщак. – Зокрема, це імена учасників визвольних змагань, діячів УНР, дисидентів. Увічнення пам’яті при цих осіб у назвах вулиць міст і сіл України сприятиме зростанню патріотизму та збільшенню інтересу українців до минулого рідного краю".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У липні 2014 року УІНП звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.