У ФРН нагородили людей, які боролися з соціалістичною Німеччиною

У столиці Німеччини відбулося нагородження лауреатів Німецької національної премії 2014 року.

З нагоди 25-ї річниці падіння Берлінської стіни ними стали троє активістів протестного руху в Німецькій демократичній республіці [НДР - соціалістична частина Німеччини після Другої світової], повідомляє dw.de.

Також нагороду отримав архів "Громадянський рух", розташований у Лейпцигу, де восени 1989 року почалися мирні демонстрації, які у результаті привели до возз'єднання Німеччини.

Премія вручена пасторам з Лейпцига Крістіану Фюреру і Крістофу Вонненберґеру, а також правозахиснику Уве Швабе.

За словами засновників премії, в особі цих людей нагороджені всі жителі НДР, які в 1989 році виходили з протестом на вулицю.

"Я виступаю від імені тих багатьох, хто заслужив цю нагороду, - наголосив Швабе. - Це були люди, які своєю мужністю, незважаючи на загрозу відкриття вогню по демонстрантах, змусили комуністичну диктатуру встати на коліна".

Еколог і правозахисник Швабе восени 1989 році був першим кандидатом на арешт в списку органів держбезпеки НДР.

Пастори Фюрер і Вонненбергер були ініціаторами проведення молебнів про світ, що переросли в масову протестний рух, в якому брали участь десятки тисяч противників східнонімецького режиму. Під гаслом "Ми - народ" вони мирно виступали за демократичне оновлення держави.

Німецька національна премія вручається з 1997 року. Присуджує її Німецький національний фонд, розташований у Гамбурзі. Премія вшановує осіб та організації, які сприяли возз'єднанню Німеччини та зміцненню її ролі в Європі. Призовий фонд - 60 тисяч євро.

Дивіться також інші матеріали за темою "НДР"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.