На честь загиблих в АТО просять називати вулиці

Український інститут національної пам’яті звертається до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції.

Про це повідомляє офіційний сайт УІНП.

За словами координатора програми УІНП із вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців Павла Подобєда, Україна втратила у боях із ворогом понад 200 солдатів та офіцерів Збройних сил, Прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ.

УІНП пропонує органам місцевого самоврядування провести комплекс заходів, щоб ушанувати загиблих земляків. Йдеться про встановлення пам’ятників або меморіальних дошок на честь загиблих, присвоєння вулицям їхнього імені.

Інститут також просить органи місцевого самоврядування рекомендувати управлінням освіти перший урок у школах 1 вересня 2014 року розпочати із вшанування пам’яті загиблих захисників України хвилиною мовчання.

"Загиблі військовослужбовці – герої незалежної України, - наголосив Подобєд. - Ми маємо гідно вшанувати їхню пам’ять, щоб молоде покоління знало, хто віддав своє життя за їхнє майбутнє".

За його словами, УІНП звернувся до Київського міського голови та Київської міської ради із проханням провести заходи, щоб вшанувати пам’ять загиблих співробітників МВС киян Родіона Добромолова та Володимира Кравчука.

Добромолов Родіон – солдат спецпідрозділу МВС "Азов", загинув під час штурму захопленого ворогом управління МВС у м. Маріуполь, похований у м. Києві. Залишилась дружина та неповнолітня дочка.

Кравчук Володимир – лейтенант, командир 2-го взводу 1-ої роти 1-го батальйону спеціального призначення "Барс" МВС України, загинув від кулі снайпера у бою за селище Ямпіль.

Iнші матеріали за темами "Топоніміка" та "Історична пам'ять"

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!