На честь загиблих в АТО просять називати вулиці

Український інститут національної пам’яті звертається до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції.

Про це повідомляє офіційний сайт УІНП.

За словами координатора програми УІНП із вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців Павла Подобєда, Україна втратила у боях із ворогом понад 200 солдатів та офіцерів Збройних сил, Прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ.

УІНП пропонує органам місцевого самоврядування провести комплекс заходів, щоб ушанувати загиблих земляків. Йдеться про встановлення пам’ятників або меморіальних дошок на честь загиблих, присвоєння вулицям їхнього імені.

Інститут також просить органи місцевого самоврядування рекомендувати управлінням освіти перший урок у школах 1 вересня 2014 року розпочати із вшанування пам’яті загиблих захисників України хвилиною мовчання.

"Загиблі військовослужбовці – герої незалежної України, - наголосив Подобєд. - Ми маємо гідно вшанувати їхню пам’ять, щоб молоде покоління знало, хто віддав своє життя за їхнє майбутнє".

За його словами, УІНП звернувся до Київського міського голови та Київської міської ради із проханням провести заходи, щоб вшанувати пам’ять загиблих співробітників МВС киян Родіона Добромолова та Володимира Кравчука.

Добромолов Родіон – солдат спецпідрозділу МВС "Азов", загинув під час штурму захопленого ворогом управління МВС у м. Маріуполь, похований у м. Києві. Залишилась дружина та неповнолітня дочка.

Кравчук Володимир – лейтенант, командир 2-го взводу 1-ої роти 1-го батальйону спеціального призначення "Барс" МВС України, загинув від кулі снайпера у бою за селище Ямпіль.

Iнші матеріали за темами "Топоніміка" та "Історична пам'ять"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.