У КИЄВІ СТВОРЯТЬ ПАРК ІЗ ПАМ'ЯТНИКАМИ ЧАСІВ УРСР

Київська влада вирішила увіковічнити соціалізм і створити в районі Експоцентру (Виставка досягнень народного господарства) парк-алею "соціалістичної епохи".

Сюди звезуть пам'ятники, які знесені і зберігаються на базах комунальних підприємств Києва, а також ті, які захочуть знести в майбутньому, повідомляє УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

Автори ідеї планують також збирати пам'ятники з усієї України.

"Ініціатива створення парку з'явилася після актів вандалізму над пам'ятниками тієї епохи. Але будь-який пам'ятник – це частина історії, і її потрібно зберегти", - розповів голова Голосіївської райдержадміністрації Микола Даневич.

Він додав, що зараз тривають роботи над створенням робочого проекту і після завершення його винесуть на громадські слухання.

Крім того, для реалізації проекту потрібен дозвіл Держуправління справами, адже ВДНГ знаходиться на його балансі. Тому після громадських слухань проект передадуть до Київради для подальшого звернення до держвлади.

"Буде створено робочу групу, яка виїде на місце і визначить, де може бути облаштований парк. Не виключено, що це буде алея під відкритим небом, яка цілодобово охоронятиметься", - сказав начальник управління культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр.

Він додав, що біля кожного пам'ятника планують встановити плакат з інформацією, де він стояв раніше і хто його створив.

"Якщо проект буде схвалений всіма структурами і будуть знайдені гроші, то вже навесні наступного року можна буде приступити до облаштування. Залежно від концепції та кількості пам'ятників, це обійдеться в 10-12 мільйонів гривень", - сказав Діхтяр.

Депутати Київради підтримують ідею, але зазначають, що в міському бюджеті на це гроші не передбачені.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.