Підвищений у статусі Інститут нацпам'яті розповів про плани роботи

Доступ до архівів радянських спецслужб, декомунізація та засудження злочинів радянського режиму, широке інформування громадян про факти вітчизняної історії ХХ століття — такі пріоритети роботи Українського інститутy національної пам'яті.

Про це повідомили працівники УІНП.

За словами голови директора УІНП Володимира В'ятровича, одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, — реалізація політики національної пам’яті.

Йдеться про систему заходів, "спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які мали місце на території України у 1917–1991 рр".

"Ми зробимо так, аби кожен мав доступ до фактів про наше минуле, - наголосив В'ятрович. - Висновки — справа кожного, але можливість знати має надати держава. Ще 20 років тому було вдосталь тих, хто міг розказати це своїм дітям особисто. Час минув, і зараз це завдання держави, яка хоче і стане демократичною розвивененою країною".

Заступник директора УІНП Олександр Зінченко головним завданням бачить популяризацію маловідомих сторінок української історії ХХ століття.

Зокрема, у планах створення науково-популярного часопису "Пам'ять.UA", проведення інформаційних заходів, реалізації проекту інформаційного і музейного центру "Дім Терору" у Харкові.

За словами першого заступника директора УІНП Аліни Шпак, пріоритетом для Інституту є створення спеціального архіву для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП.

"Цей архів включатиме матеріали колишнього КГБ, що їх наразі зберігають в СБУ, Службі зовнішньої розвідки (СЗР), МВС, — пояснює Аліна Шпак. — Виведення архівів колишніх спецслужб у цивільне відомство — це міжнародна практика".

Заступник директора УІНП Володимир Тиліщак розповів, що УІНП планує взяти під свою опіку місця поховань полеглих за Україну, зокрема, військові поховання, у тому числі і тих, хто загинув захищаючи суверенітет і цілісність України сьогодні.

Одне із завдань УІНП — створення Національного пантеону у Києві. "Україна потребує створення Пантеону видатних національних героїв – як сакрального місця пам’яті, — наголосив Тиліщак. — У всьому світі такі пантеони є національною гордістю держави, вони формують  у свідомості людей патріотизм та повагу до минулого та сучасного країни".

Працівники установи обіцяють забезпечити виконання положень резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ "Возз’єднання розділеної Європи" (2009), а також упровадити європейський підхід в політиці доступу до архівів, визначений рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи - доступ до архівів спецслужб із можливістю для кожного громадянина дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Створений у 2006 році Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко, 26 березня 2014 року керівником УІНП було призначено Володимира В'ятровича.

У липні 2014 року установі повернули статус центрального органу виконавчої влади. Відтепер УІНП не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!