Шукають свідків убивств на Майдані

Адвокати родин людей, убитих у січні-лютому 2014 року під час протестів у Києві, закликають свідків трагічних подій зголошуватися на "гарячу лінію". Свідчення можуть виявитися поворотними та допомогти встановити винних у смертях "Небесної Сотні".

Про це повідомляє ЄвромайданSOS.

За словами активістів, у справі вкраї мало речових доказів - йдеться про одяг, зброю, набої тощо. По суті, єдина надія на встановлення справедливості та покарання винних у страшних злочинах проти Майдану - це свідки.

Адвокати родин загиблих закликають свідків трагічних зимових подій зголошуватися на спеціальну "гарячу лінію" +380 095 258 2211 (працює з 9 до 18 години у робочі дні).

"Якщо ви досі боїтеся, зволікаєте, не хочете себе переобтяжувати, не знаходите часу, аби засвідчити те що бачили, - ви таким чином сприяєте безкарності, а винні у смертях на Майдані можуть ніколи не бути покараними", - стверджують правники.

Свідчення збирають по всіх епізодах, пов’язаних з летальними випадками на Майдані: січневі смерті (Нігоян, Жизневський, Сеник), 18 лютого в Маріїнському парку, 18 лютого ввечері на Майдані, поодинокі смерті 19 лютого та масові вбивства на Інститутській 20 лютого".

"Ми зацікавлені в тому, щоб по-перше, були встановлені реально винні особи. А по-друге, щоб не було засуджено невинних, - зазначив адвокат однієї із родин "Небесної Сотні" Павло Дикань. - Зараз ми виходимо на стадію пред’явлення обвинувачень, які мають бути обґрунтованими".

Проблема полягає в тому, що невідомо, звідки саме стріляли в більшість із загиблих. Це визначається моментом смерті, тим, де і як лежить тіло, що не завжди зафіксовано. Численні відеоматеріали дають можливість зрозуміти, звідки стріляли лише в деяких із загиблих.

"У більшості ж випадків - уся надія на свідків. Саме тому ми, адвокати, і просимо людей, які бачили смерті майданівців, зголошуватися на "гарячу лінію", - наголосив Дикань. - Це вкрай важливо".

Безкарність стала одним із головних факторів, який вивів людей на Майдан. Адвокати, закликаючи свідків смертей "Небесної Сотні" виходити на зв’язок, наголошують, що замовчування в цьому випадку дорівнює безкарності.

Як відомо, у липні 2014 року Тимчасова слідча комісія ВР із розслідування розстрілів демонстрантів у Києві 18-20 лютого повідомила, що в МВС знищено речові докази причетності працівників спецпідрозділів МВС до масового вбивства людей на Майдані.

У червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.