Шукають свідків убивств на Майдані

Адвокати родин людей, убитих у січні-лютому 2014 року під час протестів у Києві, закликають свідків трагічних подій зголошуватися на "гарячу лінію". Свідчення можуть виявитися поворотними та допомогти встановити винних у смертях "Небесної Сотні".

Про це повідомляє ЄвромайданSOS.

За словами активістів, у справі вкраї мало речових доказів - йдеться про одяг, зброю, набої тощо. По суті, єдина надія на встановлення справедливості та покарання винних у страшних злочинах проти Майдану - це свідки.

Адвокати родин загиблих закликають свідків трагічних зимових подій зголошуватися на спеціальну "гарячу лінію" +380 095 258 2211 (працює з 9 до 18 години у робочі дні).

"Якщо ви досі боїтеся, зволікаєте, не хочете себе переобтяжувати, не знаходите часу, аби засвідчити те що бачили, - ви таким чином сприяєте безкарності, а винні у смертях на Майдані можуть ніколи не бути покараними", - стверджують правники.

Свідчення збирають по всіх епізодах, пов’язаних з летальними випадками на Майдані: січневі смерті (Нігоян, Жизневський, Сеник), 18 лютого в Маріїнському парку, 18 лютого ввечері на Майдані, поодинокі смерті 19 лютого та масові вбивства на Інститутській 20 лютого".

"Ми зацікавлені в тому, щоб по-перше, були встановлені реально винні особи. А по-друге, щоб не було засуджено невинних, - зазначив адвокат однієї із родин "Небесної Сотні" Павло Дикань. - Зараз ми виходимо на стадію пред’явлення обвинувачень, які мають бути обґрунтованими".

Проблема полягає в тому, що невідомо, звідки саме стріляли в більшість із загиблих. Це визначається моментом смерті, тим, де і як лежить тіло, що не завжди зафіксовано. Численні відеоматеріали дають можливість зрозуміти, звідки стріляли лише в деяких із загиблих.

"У більшості ж випадків - уся надія на свідків. Саме тому ми, адвокати, і просимо людей, які бачили смерті майданівців, зголошуватися на "гарячу лінію", - наголосив Дикань. - Це вкрай важливо".

Безкарність стала одним із головних факторів, який вивів людей на Майдан. Адвокати, закликаючи свідків смертей "Небесної Сотні" виходити на зв’язок, наголошують, що замовчування в цьому випадку дорівнює безкарності.

Як відомо, у липні 2014 року Тимчасова слідча комісія ВР із розслідування розстрілів демонстрантів у Києві 18-20 лютого повідомила, що в МВС знищено речові докази причетності працівників спецпідрозділів МВС до масового вбивства людей на Майдані.

У червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.