В ЛУГАНСЬКУ ПОМЕР ІСТОРИК, ВИКРАДЕНИЙ ТЕРОРИСТАМИ

Днями в Луганську в полоні терористів у захопленій будівлі ОДА помер історик, викладач і голова обласної організації "Просвіта" Володимир Семистяга.

Про це повідомляє ТСН.

У 64-річного Семистяги були серйозні проблеми з серцем, увечері 27 червня в нього стався черговий напад і він помер.

Місцевий журналіст Всеволод Філімоненко повідомив, що екстремісти довго намагалися приховати смерть активіста, і висловив сподівання, що 1 липня його тіло передадуть родичам.

"Армія сходу" затримала Володимира ще 23 червня, але дізнатися про те, "як у нього справи", мені вдалося лише позавчора вночі... Уже другу добу ми ведемо переговори про видачу родичам покійного, і лише дві години тому вдалося знайти компроміс із представниками самопроголошеної республіки", - написав Філімоненко над ранок вівторка в Facebook.

Володимир Семистяга

"Сподіваюся, сьогодні вранці тіло Володимира Федоровича передадуть близьким", - йдеться в повідомленні журналіста.

"Він не був у "Правому секторі" чи в армії, - додає користувачка Ірина Рєвунова, в якої Семистяга викладав історію. - Він не становив жодної загрози для сепаратистів. Він просто спілкувався українською, носив вишиванку, організовував літературні й музичні вечори за участю українських митців... Його "забрали" лише за те, що він був українцем".

Як відомо, 23 червня 2014 року терористи ЛНР викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка. Про його долю досі невідомо.

Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії

Шокований наступом нацистів, Сталін був готовий запропонувати Гітлеру мир: Вячеслав Молотов під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Натомість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".