Спецпроект

У ЛЬВОВІ ЗНАЙШЛИ МЕРТВИМ ПОЛЬСЬКОГО ІСТОРИКА

У Львові знайдено тіло польського історика Роберта Кувалека.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на Польське Радіо.

Українські правоохоронні органи проводять слідство у цій справі. Інших подробиць поки що не відомо.

У четвер (5 червня) Кувалек не повернувся до свого номеру в готелі Leo City, мобільний був вимкненим, контакту з ним не було.

Відомо, що перед зникненням він, перебуваючи на площі Ринок у Львові, розмовляв телефоном зі своєю дружиною. Він сказав їй, що втомлений і має намір повернутися до готелю. Піший шлях від площі Ринок до готелю займає 5-7 хвилин.

Роберт Кувалек вже багато років їздить до Львова як гід і орієнтується в місті дуже добре. Минулого тижня він приїхав до Львова із групою німецьких туристів.

47-річний Роберт Кувалек був співробітником Державного музею у Майданеку. Він займався вивченням історії винищення євреїв Люблінського воєводства у рамках акції Reinhard. Раніше він був директором Меморіалу на теренах колишнього табору смерті в Белжеці.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.