Спецпроект

У ЛЬВОВІ ЗНАЙШЛИ МЕРТВИМ ПОЛЬСЬКОГО ІСТОРИКА

У Львові знайдено тіло польського історика Роберта Кувалека.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на Польське Радіо.

Українські правоохоронні органи проводять слідство у цій справі. Інших подробиць поки що не відомо.

У четвер (5 червня) Кувалек не повернувся до свого номеру в готелі Leo City, мобільний був вимкненим, контакту з ним не було.

Відомо, що перед зникненням він, перебуваючи на площі Ринок у Львові, розмовляв телефоном зі своєю дружиною. Він сказав їй, що втомлений і має намір повернутися до готелю. Піший шлях від площі Ринок до готелю займає 5-7 хвилин.

Роберт Кувалек вже багато років їздить до Львова як гід і орієнтується в місті дуже добре. Минулого тижня він приїхав до Львова із групою німецьких туристів.

47-річний Роберт Кувалек був співробітником Державного музею у Майданеку. Він займався вивченням історії винищення євреїв Люблінського воєводства у рамках акції Reinhard. Раніше він був директором Меморіалу на теренах колишнього табору смерті в Белжеці.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.