У Молдові хочуть штрафувати за "георгіївські стрічки"

На розгляд парламенту Молдови внесено законопроект, який передбачає штраф за використання "георгіївської стрічки".

Про це повідомляє "Комсомольськая правда в Молдові".

Проект закону передбачає штраф для фізичних осіб у розмірі до 2400 леїв (близько 200 доларів), а для юридичних - 4000 леїв (близько 390 доларів).

Свою ініціативу депутати пояснюють тим, що "використання цього символу створює напругу в суспільстві".

"Останні події на сході України ясно свідчать про справжнє призначення цієї стрічки, - йдеться у преабулі законопроекту. - Велика частина сепаратистів і прихильників федералізації України вважають, що їхній символ - це Георгіївська стрічка. Тобто вона стала символом сепаратизму , беззаконня , нестабільності і сотень жертв сепаратистів".

Депутати наголошують, що на сході Молдови також є "вогнище сепаратизму" [невизнана Придністровська республіка - ІП], військову і політичну підтримку якому надає Росія.

"У цих умовах використання на території Молдови в політичних, соціальних та культурних цілях Георгіївської стрічки є загрозою для територіальної цілісності Молдови", - йдеться в документі.

Ліберальна партія Молдови, представники якої внесли законопроект, є частиною урядової коаліції "За європейську інтеграцію".

Читайте також: "Георгіївська стрічка: поваги - нуль, максимум пропаганди"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.