Замість Леніна у Дніпропетровську буде меморіал Небесній Сотні. ФОТО

На дніпропетровській площі Героїв Майдану на місці пам'ятника Леніну планують спорудити меморіал загиблим під час революції.

Про це повідомляє gorod.dp.ua.

Меморіал у вигляді басейнy-фонтана пропонує встановити переможець конкурсу "Пам'ятник Небесної сотні", проведеного дніпропетровською філією Спілки архітекторів України.

На дні басейну напишуть імена загиблих під час протестів у січні-лютому 2014 року, а у воді буде відображатися небо, що символізуватиме зв'язок небесних воїнів із площею Героїв Майдану.

Автор проекту Всеволод Зарічний пропонує встановити на місці постаменту пам'ятника Леніна басейн висотою 40 сантиметрів і діаметром 15 метрів.

 

Дно басейну зроблять з білого мармуру, а бічну частину - з чорного граніту. За словами скульптора, фонтан не буде призначено для купання.

"Шар води буде всього пару міліметрів, адже її завдання - відображати небо, - пояснив Зарічний. - Філософія води демонструє швидкоплинність часу, а відображення неба - символ того, куди потрапляє людина після смерті".

 

По колу всередині басейну будуть написані імена загиблих на Майдані. У нічний час доби імена підсвічуватимуться.

Конструкція басейну також зручна для покладання квітів. Їх автор пропонує розміщувати по всьому колу, що додасть пам'ятнику вигляд традиційного українського вінка.

 

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Тоді ж мітингувальники повалили пам'ятник Володимиру Леніну на цій площі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.