Презентують книгу про "рядових" учасників Майдану

Книгарня "Є" та видавництво "Брайт Стар" запрошують на презентацію книжки Крістіни Бердинських "Єлюди. Теплі історії з Майдану"

Ця книжка – блог-щоденник з Інтернету, який авторка розпочала під час Євромайдану, повідомляють організатори заходу.

Журналістка Крістіна Бердинських, поспілкувавшись 1 грудня 2013 року на Банковій із двома медичними волонтерами, написала першу історію про них на своїй приватній сторінці у соцмережі. Коли на Банковій пішов газ, ці хлопці побігли надавати швидку допомогу.

Авторка щодня зустрічала на Майдані таких прекрасних людей, як ці медики. Скромних і водночас упертих і відчайдушних, із різним рівнем доходів та освіти. Хтось із Заходу України, хтось зі Сходу.

"Мас-медіа звертали менше уваги на звичайних людей, а саме вони були енергією та духом цих подій, - зазначають організатори.

20 грудня Крістіна створила Facebook-сторінку "Єлюди-maidaners", де почала публікувати історії про майданівців та їхні фото, зроблені камерою мобільного телефону.

Вона розмовляла із заможними бізнесменами, які постачали на Майдан дрова й шини, із будівельниками, студентами, волонтерами, координаторами гарячих ліній, з тими, хто працює на кухнях, живе у наметах, художниками, музикантами, культурними діячами.

У січні-лютому 2014 року сотні волонтерів перекладали ці розповіді 17-ма мовами. Люди хотіли, щоби світ дізнався, хто насправді стоїть на Майдані.

У щоденнику "Єлюди" є записи про смерть і поранення, біль і сум, але також про взаємодопомогу, силу й мужність, натхнення та любов.

Час і місце: 2 липня о 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.