Презентують книгу про спротив радянській владі у 1950-80-х

У Києві презентують книгу Івана Геля "Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття" - невідому історію опору 1950-1980-х років.

У Києві презентують "Виклик системі" — історію ненасильницького спротиву українців радянському тоталітаризму.

Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників.

Усе відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.

Час і місце: 4 червня, середа, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Читаючи "Виклик системі", можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції", — каже упорядник видання Ірина Єзерська.

Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Іван Гель (1937-2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів, правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.