В інтернеті вивісили архів журналу, на якому виросло "покоління Шухевича"

120 номерів українського молодіжного часопису XX століття "Молоде Життя" оприлюднили в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу.

За словами дослідника, часопис "Молоде Життя" протягом 1921-1930-х років друкувався у Львові під польською окупацією, пізніше видали кілька номерів на еміграції в Празі. З 1933 року вихід журналу припинився і відновився у 1946 році у Німеччині, а згодом - у США.

 

"Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху", — зазначив Юзич.

Видання за 1921-1933 скопіював Святослав Мудрик у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника; видання за 1946-1959 роки відсканувала пластунка Світлана Трач у бібліотеці станиці Тернопіль Пласту.

Колекція доступна за цим посиланням.

Нагадаємо, що Електронний архів визвольного руху є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- "мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії 14825 документів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.