ДУГІНА ЗВІЛЬНИЛИ З МДУ ЗА "ПОЛІТИКУ"

Філософ-євразієць Алєксандр Дуґін, який очолював кафедру соціології міжнародних відносин Московського державного університету (МДУ), покинув університет через розбіжності з керівництвом.

Про це він написав на своїй сторінці "ВКонтакте", повідомляє "Дождь".

"З порушенням всіх правил ректор МДУ В.А. Садовничий скасував свій указ ... про моє призначення за конкурсом на посаду завідувача кафедри ... до 2019 року, який сам же підписав місяць тому, - поскаржився Дуґін. - У розмові з деканом Садовничий заявив, що це реакція "певних кіл" на мою позицію по Новоросії. Яких, не уточнив.

За словами євразійця, декана факультету соціології Владіміра Добрєнькова, "російського патріота", також звільнено: "Те, за що боролися ліберали і атлантисти протягом стількох років, сталося".

Екс-завкафедри заявив, що не знає, чому ректор МДУ прийняв таке рішення.

"[Ректор сказав, що] МГУ місце для науки, а не політики, а Дуґін, мовляв, занадто захопився політикою, - заявив Дуґін. - Але далі цікаве: на місце завідувача кафедрою Соціології міжнародних відносин висунутий Жиріновскій".

Зразок філософії філософа Дуґіна

Алєксандр Дуґін вважається одним з головних ідеологів неоєвразійства. Наприкінці 1980-х років він приєднався до антисемітсього товариства "Пам'ять", а в 1994 році разом із Едуардом Лімоновим заснував Націонал-більшовицьку партію.

З приходом до влади Владіміра Путіна Дуґґін пішов із опозиції і став висловлюватися на користь чинної влади. Він очолював кафедру соціології міжнародних відносин МДУ з 2009 року. У травні 2014 його переобрали на новий п'ятирічний термін.

У червні 2014 років Дуґін випустив відеозвернення, де закликав росіян "вбивати, вбивати і вбивати" українців.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.