У Світовій спадщині ЮНЕСКО - нові місця і краєвиди. ФОТО

Організація Об'єднаних націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) доповнила свій перелік Світової спадщини. Африканська річка, яка впадає в пустелю, найдовший у світі канал у Китаї, дороги інків та Шовковий шлях... України в переліку немає.

Про це повідомляють Євроньюз.

Отже, до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО потрапили:

Дельта річки Окаванґо у Ботсвані (Африка) з унікальною екосистемою:

 Буйволи в дельті Окаванґо - найбільшій на Землі "внутрішній річковій дельті". Окаванґо не впадає в океан, її величезна маса води розчиняється в пустелі Калахарі

Печера Шове на південному сході Франції із наскельними малюнками, яким 36 тисяч років:

 Малюнки людини кам'яної доби з печери Шове. Дикі коні (тарпани), волохаті носороги і дикі буйволи (тури). Загалом у печері понад 300 малюнків. Також є багато людських слідів на підлозі

Будівля тютюнової фабрики "Ван Нелле" в Роттердамі, що є взірцем інтернаціонального стилю [різновид модерну 1930-60 років] у промисловій архітектурі:

 Споруджена в 1925-31 рр. будівля фабрики є зразком інтернаціонального стилю - жодного "історичного" декору, рівні лінії, залізобетон, скло, відкриті простори і функціональність

Виноградники італійського регіону П‘ємонт з їхніми мальовничими краєвидами:

Оточений з трьох боків Альпами П'ємонт - один із найпівнічніших італійських регіонів. На початку XIX сторіччя в тому числі й високі тарифи Австрійської імперії на експорт вина призвели до повстання Джузеппе Гарібальді та війни за незалежність і об'єднання Італії

Турецьке місто Бурса та сусіднє село Джумаликизик, що зберегли архітектуру часів заснування Османської імперії:

 Типова вуличука у Джумаликизику , XIV сторіччя

Шовковий шлях – дорога завдовжки 5000 кілометрів, що поєднувала Китай із Середземномор‘ям:

Могильні кургани на трасі Шовкового шляху в Казахстані. Бес-Шатир ("п'ять наметів"), VI сторіччя. Загалом до Шовкового шляху ЮНЕСКО віднесло 33 пам'ятки (22 в Китаї, вісім - у Казахстані і три - в Киргизстані). Фото: travelokazakhstan.com

Дороги інків – мощені шляхи в Андах, прокладені давньою південноамериканською цивілізацією:

 Фрагмент дороги Імперії інків. Загалом мережа тих доріг сягає 30 тисяч км в шести країнах - Колумбія, Перу, Еквадор, Болівія, Чилі, Аргентина. 6 тисяч із них потрапило до переліку ЮНЕСКО. Оскільки індіанці не знали колеса, їхні траси могли мати сходи або підвісні мости

Також повідомляється, що до переліку Світової спадщини потрапив Великий канал у Китаї - найдовша рукотворна річка у світі (майже 1800 км):

Великий канал у Пекіні. Канал почав будуватися 1400 років тому - у V сторіччі до нашої ери. У X сторіччі - спеціально для каналу - винайшли шлюз

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У листопаді 2013 року повідомлялося, що в поточному році ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника, але наразі це неможливо.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.