У Криму пропонують замінити "депортованих" на "репресованих"

Директор кримського болгарського культурного центру "Ізвор" Іван Абажер запропонував зробити єдиний день жалоби для всіх депортованих народів Криму.

Про це він повідомив на засіданні круглого столу в Сімферополі, передають Крим.Реалії.

"Хочу виступити з ініціативою проведення траурних заходів усіх депортованих народів в одну дату, - сказав Абажер. - Я думаю, що так ми будемо краще розуміти один одного. Це дасть нам можливість вийти на новий рівень відносин".

Круглий стіл був присвячений "заходам із реабілітації вірменського, болгарського, грецького і кримськотатарського народу".

Також під час засідання керівник юридичної служби "Алтин ярук" Енвер Умеров запропонував статус народів, депортованих з Криму, замінити на репресованих.

"Реабілітація була нав'язана нам українською державою, - заявив Умеров. - Ніхто не повинен нас реабілітувати. Ми - кримські татари, болгари, німці є репресованими".

Умеров наголосив, що кримінальний кодекс РФ не містить поняття "депортація" як санкцію за покарання.

"Таке поняття, як депортація, можна застосовувати до повій, до громадян, які порушили закон, - наголосив кримськотатарський юрист. - Ми підготували законопроект про те, щоб республіканський комітет вилучив зі своїх документів поняття "депортовані". 

Як відомо, у квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.