Крим належав Росії тільки 80 років - французький історик

Офіційний Кремль та його господар спотворюють cвітову історію, називаючи анексований Крим "невід'ємною частиною російської історії". У складі Росії ця територія перебувала лише 80 років.

Про це заявив  Антуан Аржаковський, повідомляє Укрінформ.

За словами науковця, путінські "недолугі аргументи" не можуть переконати жодного серйозного історика у світі.

"Люди розуміють, що не можна сприймати історію Криму безперервно від Київської Русі, де хрестився князь Володимир, до сучасної Росії, - наголосив Аржаковський. - А це те, що робить Владімір Путін".

На його думку, проблема полягає в тому, що постійно плутають історію Русі (Київської) з історією Московії (Росії).

"Це всім відомо в Україні, але, на жаль, в Західній Європі люди не завжди розуміються у тонкощах цих історичних назв, - аргументував  Аржаковський. - Я пояснюю: це дивно, так само як, наприклад, говорити, що Франція доводиться дочкою Італії, хоча Італія стала державою тільки наприкінці XIX століття".

Він пояснив, що росіяни "понаїхали" на півострів після поразки Російської імперії у Кримській війні в 1856 році і залишалися до 1922 року.

За словами Аржаковського, у 1922 році Крим – це вже окрема республіка, але не українська і не російська, а радянська [перший уряд Кримської Автономної соціалістичної радянської республіки очолив голова більшовицького уряду казанських татар Сахиб-гару Саїд-Галієв - ІП].

"Крим – це частина російської історії тільки 70 років. Після Другої Світової війни - тільки 10 років, з 1945-го [коли автономну республіку було перетворено на звичайну область у складі РСФРР] до 1954 року. Крим менше ста років був частиною сучасної Росії", – підсумував науковець.

Антуан Аржаковський (Франція) - доктор історичних наук, екс-дипломат французького МЗС, професор Українського католицького університету.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.