Шукають хірурга Петра із госпіталю у Будинку профспілок

Адвокати потерпілих під час подій Майдану, а також самі потерпілі та їхні родичі розшукують лікаря-хірурга пана Петра (вони називають його "Петя"), який працював на третьому поверсі Будинку профспілок.

Про це ІП повідомили у спільноті ЄвроМайдан SOS.

У спільноті наголошують, що пан Петро буде дуже цінним в якості свідка. Окрім того, багато хто з тих, кому лікар надав допомогу у критичний час, хоче висловити вдячність хірургу.

"Якщо ви розумієте, про кого йдеться і маєте контакти цієї людини, або знаєте когось, хто може мати виходи на нього, відпишіть нам про це! - просять у спільноті. - Це дуже важливо, з огляду й на те, що справа розслідування Майдану посувається дуже і дуже мляво".

Контакти спільноти: evromaidansos@gmail.com, facebook.com/EvromaidanSOS.

Нагадаємо, у червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.