Шукають хірурга Петра із госпіталю у Будинку профспілок

Адвокати потерпілих під час подій Майдану, а також самі потерпілі та їхні родичі розшукують лікаря-хірурга пана Петра (вони називають його "Петя"), який працював на третьому поверсі Будинку профспілок.

Про це ІП повідомили у спільноті ЄвроМайдан SOS.

У спільноті наголошують, що пан Петро буде дуже цінним в якості свідка. Окрім того, багато хто з тих, кому лікар надав допомогу у критичний час, хоче висловити вдячність хірургу.

"Якщо ви розумієте, про кого йдеться і маєте контакти цієї людини, або знаєте когось, хто може мати виходи на нього, відпишіть нам про це! - просять у спільноті. - Це дуже важливо, з огляду й на те, що справа розслідування Майдану посувається дуже і дуже мляво".

Контакти спільноти: evromaidansos@gmail.com, facebook.com/EvromaidanSOS.

Нагадаємо, у червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.