У Кривому Розі постамент Леніна розмалювали побажаннями миру. ФОТО

У Кривому Розі (Дніпропетровщина) постамент, який залишився від пам'ятника Леніну в центрі міста, розписали у стилі петриківського розпису з побажанням миру.

Про це повідомляється на сторінці групи вКонтакті Молодий Кривбас.

"Трохи позитиву :) Сьогодні відбулося символічне облагородження постаменту із побажанням всій Україні миру та спокою! - пишуть у групі. - Вже скоро наступить мирне небо над нашими теренами. Перемога за нами! Слава Героям! Слава Україні!"

 

Крім візерунку у "петриківському стилі", молоді художники написали на постаменті фразу "Мир кожному!" трьома мовами - українською, російською та англійською.

 

Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

 

У 2012 році Міністерство культури визначило "петриківку" об'єктом нематеріальної культурної спадщини України. У 2013 році Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Як відомо, під час революційних подій у грудні 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Кривому Розі демонстранти повалили центральний монумент Леніна 22 лютого 2014 року.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.