У Кривому Розі постамент Леніна розмалювали побажаннями миру. ФОТО

У Кривому Розі (Дніпропетровщина) постамент, який залишився від пам'ятника Леніну в центрі міста, розписали у стилі петриківського розпису з побажанням миру.

Про це повідомляється на сторінці групи вКонтакті Молодий Кривбас.

"Трохи позитиву :) Сьогодні відбулося символічне облагородження постаменту із побажанням всій Україні миру та спокою! - пишуть у групі. - Вже скоро наступить мирне небо над нашими теренами. Перемога за нами! Слава Героям! Слава Україні!"

 

Крім візерунку у "петриківському стилі", молоді художники написали на постаменті фразу "Мир кожному!" трьома мовами - українською, російською та англійською.

 

Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

 

У 2012 році Міністерство культури визначило "петриківку" об'єктом нематеріальної культурної спадщини України. У 2013 році Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Як відомо, під час революційних подій у грудні 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Кривому Розі демонстранти повалили центральний монумент Леніна 22 лютого 2014 року.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.