Вийшли нові книги Ярослава Тинченка

Книгарня "Є" спільно з видавництвом "Темпора" запрошують на презентацію двох нових книжок історика Ярослава Тинченка.

Час і місце: 19 червня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Книга "Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917-1920 роках" присвячена юнакам-євреям, які прагнули створення власної держави.

У 1917 році переважна більшість населення колишньої Російської імперії брала активну участь у революційних подіях. Значна частина єврейської молоді пішла в Червону гвардію й отримала більшовицькі партквитки.

І лише незначна кількість євреїв — переважно з Півдня та Заходу України — скористалась революційними можливостями, аби порушити питання про переселення до Палестини — з метою створення власної держави.

Прихильники єврейської державності, сіоністи пліч-о-пліч співпрацювали з діячами молодої української республіки. У складі УНР функціонувало міністерство єврейських справ і навіть були сформовані збройні загони сіоністського спрямування...

У листопаді 1919 року рештки цих загонів відпливли з Одеси до Палестини. Фактично з них і почалася історія державотворення Ізраїлю.

Книга "Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року" присвячена армії Української Держави Павла Скоропадського.

У військовій галузі — організації українських збройних сил — гетьман скористався здобутками свого попередника, військового міністра Центральної Ради Олександра Жуковського. Характерною відмінністю від періоду Центральної Ради стали хіба що зовнішні ознаки, зокрема уніформа.

"Барвисті" сердюки та конвойці, характерні "гетьманські" погони, закарбовані на фотонегативах і в хроніці того часу, назавжди увійшли до вітчизняної історії. Саме їм і присвячене це дослідження.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.