Кримським татарам укотре заборонили збиратися на мітинг

Окупаційна влада Сімферополя заборонилa проводити заходи до Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив секретар Меджлісу Ділявер Акієв.

За його словами, Меджлісом було подано повідомлення до Сімферопольської міської ради про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора.

Влада відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей".

"Загалом, через те, що в парку працює безліч атракціонів, відбуваються різні конкурси та виставки, і через те, що парк відвідують "сотні дітей" - проведення нами Дня прапора може порушити громадський порядок, законні інтереси інших громадян", - цитує Акієв.

На думку окупаційної влади, "скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян".

"Нами були заплановані низка конкурсів для дітей. Була запланована виставка і багато іншого. Але нам НЕ МОЖНА, адже наші діти можуть порушити громадський порядок, - додав Акієв. - А той єдиний дитячий паровозик, який катається порожнім по парку, мабуть, і є "атракціонами, попит на які зростає під час шкільних канікул".

"Це все не може довго тривати! - наголосив секретар Меджлісу. - Всякому терпінню приходить кінець!"

Як відомо, у травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.