В КМДА не проти перейменувати Московський міст

Московський міст на півночі Києва (сполучає Оболонь і Троєщину) можуть перейменувати на Деснянський або Троєщинський.

Про це повідомляє "Сегодня" з посиланням на голову Київської міськдержадміністрації Володимира Бондаренка.

"Я думаю, Київрада прийме таке рішення, - зазначив Бондаренко. - Це вже давно пора зробити, адже Москва ставиться до нас не по-братськи. А міст можна назвати Деснянським або Троєщинським. Це буде справедливо".

Реакція голови КМДА була викликана пропозиціями киян у соцмережах перейменувати у столиці Московський міст, Московську площу, Московський проспект і вулицю Московську.

Як відомо, днями кияни розмалювали в кольори національного прапора частини конструкцій Московського мосту, спорудженого в 1976 році.

Дивіться також усі матеріали за темою "Топоніміка"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.