Суд дозволив президенту ФРН називати крайньо правих неадекватами

Федеральний конституційний суд Німеччини відхилив позов праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) проти президента ФРН Йоахіма Гаука, який назвав її прихильників ненормальними.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

НДПН подала позов проти Гаука після того, як у серпні 2013 року під час передвиборної кампанії він публічно заявив, що країні "потрібні громадяни, які виходять на вулиці і вказують на межі дозволеного цим ненормальним".

"Ненормальними" або "придуркуватими", "несповна розуму" глава держави в даному разі назвав ультраправих і їх прихильників, які протестують проти надання іноземцям політичного притулку в Німеччині.

У відповідь НДПН звинуватила його в дифамації і порушення свого права на рівні шанси під час передвиборної кампанії.

На погляд федеральних суддів, саме поняття "ненормальний" може розглядатися як наклеп, проте в даному разі, як зазначається у вироку, президент ФРН мав на увазі осіб, "які не розуміють історію і відстоюють праворадикальні, націоналістичні і антидемократичні переконання незважаючи на жахливі наслідки націонал-соціалізму".

Крім того, суд підкреслив, що у своїх висловлюваннях глава держави "є вільним у виборі тем, що стосуються суспільного розвитку, і підборі комунікативних форм".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.