У Польщі встановили пам'ятник Леніну, який пісяє. ФОТО

На Центральній площі краківського району Нова Гута встановили монумент Леніну, який пісяє.

Відповідні фото опублікував у своєму Facebook Адам Ґричинський, датувавши знімки 7 червня 2014 року.

Схоже, що йдеться про монумент, який уже виставлявся на центральній площі району у 2012 році. Тоді Радіо Краків повідомило, що невеличка скульптура Леніна, з якої виливається вода, має назву "Фонтан майбутнього".

Скульптура є рімейком великого монументу, який стояв на центральній площі Нової Гути в часи соціалістичної Польської народної республіки.

Монумент виконано в яскраво-салатовому кольорі

Зараз центральна площа району носить ім'я Рональда Рейгана.

 

Після кількох днів презентації в центрі району пісяючий Ленін переїде в сади міської лазні.

Нова Гута - житловий масив, збудований у 1940-50 роках як зразкове соціалістичне місто. Обслуговував металургійний комбінат імені Леніна, збудований тоді ж.

Зараз район - у складі Кракова. Металургійний комбінат носить ім'я Тадеуша Сендзимира [інженера зі Львова, який став новатором американської металургії XX сторіччя], належить "Арселор Міттал".

Соціалістичний монумент. Фото: lovekrakow.pl

Пам'ятник Леніну в Новій Гуті був споруджений на центральній площі Нової Гути у 1973 році. Це був найбільший пам'ятник Леніну в Польщі. Важив 7 тон. Знесений у 1989 році.

 

Як відомо, у травні 2012 року в Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У жовтні 2013 року у польському Гданську без дозволу місцевої влади було встановлено пам'ятник червоноармійцю, який ґвалтує жінку.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.