Біля Вічного вогню в Києві відзначать "першу хвилину миру"

З ініціативи Міністерства культури та Українського інституту національної пам’яті 8 травня у Києві в Парку вічної слави пройде символічна акція "Перша хвилина миру".

"Мир у Європі після Другої світової війни настав 8 травня 1945 року о 23:00, - нагадують організатори акції. - Цьогоріч Україна, яка балансує на грані нової війни через зовнішню агресію, згадає ціну миру й перемоги у війні минулій".

60 мільйонів життів, з них майже 10 мільйонів українців — стільки коштувало відновлення миру 8 травня 69 років тому. У вир бойових дій була втягнута 61 країна, а це 80% населення Землі.

"Ніколи знову!" — говорить в ці дні Україна. Ми згадуємо співвітчизників, полеглих у боротьбі з нацизмом у складі різних формувань — Червоної армії, Української повстанської армії, армій країн-союзників Антигітлерівської коаліції.

Час і місце: 8 травня, 21:45 - 23:15. Київ, Парк Вічної слави (вул. Мазепи, біля Вічного вогню).

Акція розпочнеться о 21:45 із покладання квітів до Вічного вогню. У наступній, мистецькій частині, прозвучить європейська та українська музика, під яку згадуватимуть полеглих. Завершиться акція о 23-й, символізуючи перші хвилини миру в Європі.  

Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [через різницю часових поясів в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

За словами організаторів акції, цього року Україна розширює відзначення пам’яті про війну, яка ніколи знову не повинна повторитися. Початок заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності з іншими країнами антигітлерівської коаліції.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.