УПЦ МП не віддасть Лавру сепаратистам

Українська православна церква Московського патріархату виступає за єдність України, а дії розкольників та сепаратистів не підтримує.

Про це заявив речник церкви Георгій Коваленко, повідомляє ТСН.

Він також спростував інформацію, що у Святогірській лаврі на Донеччині сепаратисти збираються облаштувати шпиталь і перетворити монастир на фортецю та поставити на мури кулемети.

"Ми зв'язалися з намісником лаври. Він спростував інформацію і про наявність якихось бойовиків, і про те, що лавра зачинена", - сказав Коваленко.

Лавра відчинена, там перебувають лише віряни та прочани, переконує Коваленко. Він розповів, що священики перебувають також і в заблокованому Слов'янську поряд із сепаратистами, але винятково як церковні служителі, які закликають до мирного розв'язання конфлікту.

Як відомо, у квітні 2014 року міліція і самооборона Тернопільщини для запобігання провокаціям встановили блок-пости на під'їздах до міста Почаїв, де знаходиться одна з трьох лавр УПЦ МП.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.