У Харкові скасували парад на День Перемоги

Харківська обласна державна адміністрація скасувала військовий парад 9 травня, у Харкові.

Про це заявив голова облдержадміністрації Ігор Балута журналістам на прес-конференції, повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

За його словами, рішення було прийнято на підставі інформації від силових органів. 

"Ми розраховували, що зможемо купірувати ситуацію, але у нас є дані, що плануються не просто провокації від громадян, які чимось не задоволені, а провокації, пов'язані з масовими жертвами. Ми обговорили ці питання в штабі і з представниками ветеранських організацій", - сказав Балута.

Ветеранські організації області з розумінням поставилися до такого рішення. Більш того, за словами голови Харківської обласної організації ветеранів України Анатолія Хіневича, ветерани самі просили розглянути питання про обмеження масових заходів.

"Сьогоднішні умови наклали певні обмеження, про які сказав Ігор Миронович. Вони несуть певну небезпеку з точки зору застосування техніки та інших видів озброєнь. Ми з цим рішенням згодні", - заявив Хіневич.

"Ветерани самі запропонували – тому що вони виходять і в інтернет, і програми переглядають – вони самі сказали: запропонуйте, коли підете на нараду, щоб все-таки скасували масовість на площі. Ми не хочемо ризикувати життям людей, раз така обстановка складна", - розповіла виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів и ветеранів війни Валентина Дроботько.

За словами Балути, святкові заходи на площі в Харкові могли зібрати від 55 до 80 тисяч людей. "Ми планували парад з військовою технікою і літаками", - розповів голова ОДА.

Він повідомив, що менш багатолюдні заходи, присвячені Дню Перемоги, - покладання квітів на Меморіалі в Лісопарку і на Висоті маршала Конєва, - обов'язково будуть проведені. Також в районах Харкова та області працюватимуть польові кухні, святкові заходи відбудуться і в навчальних закладах Харківщини.

На сайті Харківської ОДА у вівторок ввечері з’явилося звернення до мешканців Харківської області, в якому Балута висловив ветеранам вдячність за подвиг у Другій Світовій війні, але пояснив, що "цього року вперше з моменту офіційного святкування 9 травня ми змушені відмовитися від проведення масових заходів".

"Це рішення далося нам нелегко і з болем у серці, оскільки до сьогоднішнього ранку (6 травня) ми проводили все необхідне для гідного святкування Дня Перемоги. На жаль, відомості, які ми маємо, свідчать про спроби деструктивних сил, в тому числі і зарубіжних, зазіхнути на честь, гідність, здоров'я і саме життя учасників святкових заходів", - наголосив Балута.

Він закликав ветеранів "залишаться вдома в цей неспокійний і небезпечний час" і відзначити День Перемоги в сімейному колі, бо "немає більш страшної і підлої провокації, ніж підняти руку на учасника Великої Вітчизняної війни".

У квітні депутат Харківської облради Михайло Добкін повідомив, що з ініціативи міського голови Геннадія Кернеса у місті планується масштабний військовий парад з використанням військової техніки,

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.