У ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ ВОЮВАЛИ БЛИЗЬКО 6 МЛН УКРАЇНЦІВ - історики

За даними російських військових істориків, за всі роки війни у лавах Червоної армії та ВМФ воювало близько 34,5 млн осіб. За підрахунками українських істориків, 6-7 млн із них були мешканцями України.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За офіційними даними радянських і російських джерел, українців у ЧА було всього 1,36 млн. Як пояснив науковець, причина такої різниці - те, що радянські історики виходили із даних паспортів, де була зафіксована національність "українець". Але насправді з території тодішньої Української РСР до лав ЧА призивали євреїв, росіян, поляків, росіян та інших.

"Український народ дав до лав Червоної армії близько 6 мільйонів бійців, - зазначив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті Ростислав Пилявець. - Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто залишився живим, став калікою".

За словами науковця, під час підготовки "Книги пам’яті України" було встановлено, що за перший період війни (до повної окупації німцями) з території УРСР до Червоної армії призвали 3,6 млн громадян, а до завершення війни – ще близько 3,5 млн. Разом це 7,1 млн - приблизно 1/5 або 1/6 від загальної кількості вояків ЧА.

Історик наголосив, що чимало українців було серед вищого командування Червоної армії - зокрема, маршали СРСР Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, генерал армії Іван Черняховський і багато інших.

Пилявець нагадав, що першим, хто підняв прапор над Рейстахом, був виходець із Сумщини, Герой України Олексій Берест. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб став найбільш результативним асом антигітлерівської коаліції і тричі Героєм Радянського Союзу.

Акт про беззастережну капітуляцію Японії 2 вересня 1945 року від імені СРСР підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Саме в цей день насправді закінчилася Друга світова війна.

Багато українців було вояками армій союзників Антигітлерівської коаліції. Так, у висадці американців на європейський континент у 1944 році брало участь близько 40 тисяч американських українців, зазначив доктор історичних наук, заввідділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ Юрій Шаповал.

"Не варто забувати, що війна почалася 1 вересня 1939 року, - наголосив історик. - Радянська пропаганда говорить лише про 1941-1945 роки, цілих 2 роки викинуто з історії. Українці воювали на боці союзників в Тихому океані, Африці, польській армії Андерса".

За словами Шаповала, у німецькому Вермахті воювало 1 мільйон виходців з Радянського Союзу, з них 250 тисяч – українці: "У когось із них були ідейні переконання, а в когось не було вибору. Потрібно дослідити мотивацію усіх цих людей".

Науковець підкреслив, що за 23 роки незалежності у країні був неправильний підхід до святкування Дня Перемоги.

"Ми святкували перемогу Радянського Союзу, забувши про усіх тих, хто пережив війну, - зазначив Шаповал. - Війна – це не все так однозначно. Є ще військовополонені, ті, хто воював за незалежну Україну, остарбайтери. Допоки ми не зруйнуємо радянський міф, доти підпадатимемо під ідеологічний вплив Росії. Україна має відзначати Перемогу по-своєму".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "За війну УПА знищила більше 12 тисяч німців"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.