Символом Дня Перемоги пропонують зробити червоний мак. ФОТО

Цього року на офіційних заходах вживатиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Його розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров.

Роботу харківчанин надав абсолютно безкоштовно, розповів гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.

"Традиційний символ, "георгіївська стрічка", за останні місяці скомпрометований безповоротно, - сказав Аласанія. - Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам'ять і скорботу".

Завантажити різні варіанти символу можна тут.

Біля символу логотип містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

 

Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч пройдуть 8 і 9 травня.

Зокрема, разом із Європою та світом, Україна розпочне вшанування загиблих 8 травня - у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною і продовжить традиційно 9 травня.

Зокрема 8-го травня запланована символічна подія "Перша хвилину миру". Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

 

Організація заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

9 травня на День перемоги пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом вшановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

 У Європі червоний мак є символом пам'яті про загиблих у Першій світовій та інших війнах

Український інститут національної пам’яті закликав медіа та громадськість використовувати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Європі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Символіка", "Історична пам'ять" та "День Перемоги"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.