В Канаді знімають фільм про концтабори для українців Першої світової

Кінематографісти Саскачевану (провінція в Канаді) працюють над художнім фільмом "Ворожі чужинці", який розповідає про інтернування канадських українців у таборах під час Першої світової війни.

Про це повідомляє Global News.

Під час Першої світової війни українці - разом із іншими східноєвропейцями - були інтерновані в таборах по всій Канаді.

Багато українців, які мешкають у Канаді вже в кількох поколіннях, не знали про табори для інтернованих. За словами Леся Лазарука із Саскатуна, родини канадських українців фокусуються на позитивних моментах їхньої історії, не згадуючи про "темні сторони".

Тепер кінематографісти із Саскачевана збираються пролити світло на тему таборів.

"Це вигаданий сюжет на тему інтернування, - розповів продюсер Раян Бойко. - Між 1914 і 1920 роками більше 8 тисяч людей були неправомірно ув'язнені канадським урядом згідно з Актом про військові заходи".

За словами кіношників, історичні події з 24 таборів сплітаються у "пригодницьку історію зради, любові й надії".

"З історичної точки зору історія відповідає дійсності, - зазначив канадський продюсер Ентоні Товстеґо. - І це важливо, тому що середньостатистичний громадянин Канади не повірить, що в його країні відбувалися речі, показані у фільмі".

В центрі сюжету - історія двох братів, які залишають Україну в пошуках "обіцяного кращого життя" у Канаді, але потрапляють у вир військової політики.

Виробництво розпочнеться наступного року, обіцяють кінематографісти.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.