Спецпроект

Голова Держдуми приїде у Крим до пам'ятників і музеїв

6 червня відбудеться "робочий візит" голови Державної думи Росії Сєрґєя Наришкіна в Крим.

Чиновник планує відвідати Сімферополь, Бахчисарай і Ялту, повідомляє управління по зв'язках з громадськістю Держдуми.

У ході візиту планується участь в урочистій церемонії закладання капсули в с. Мирне в місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Другої світової війни в радгоспі "Червоний" (біля Сімферополя).

Рішення про побудову меморіалу було прийнято ВР Автономної республіки Крим в Україні у листопаді 2012 року.

Також Наришкін візьме участь в урочистій церемонії відкриття пам'ятника "Сергій Радонезький - збирач землі російської", приуроченої до святкування 700-річчя від народження цього московського святого XIV сторіччя.

Планується також відвідання Ханського палацу Національного Бахчисарайського історико-культурного заповідника", відкриття відділення Російського історичного товариства в Криму в Лівадійському палаці і участь у нараді оргкомітету з підготовки заходів, пов'язаних із 100-річчям від початку Першої світової війни, відкриття VIII Міжнародного фестивалю "Велике Російське Слово" в Ялті.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.