Спецпроект

Голова Держдуми приїде у Крим до пам'ятників і музеїв

6 червня відбудеться "робочий візит" голови Державної думи Росії Сєрґєя Наришкіна в Крим.

Чиновник планує відвідати Сімферополь, Бахчисарай і Ялту, повідомляє управління по зв'язках з громадськістю Держдуми.

У ході візиту планується участь в урочистій церемонії закладання капсули в с. Мирне в місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Другої світової війни в радгоспі "Червоний" (біля Сімферополя).

Рішення про побудову меморіалу було прийнято ВР Автономної республіки Крим в Україні у листопаді 2012 року.

Також Наришкін візьме участь в урочистій церемонії відкриття пам'ятника "Сергій Радонезький - збирач землі російської", приуроченої до святкування 700-річчя від народження цього московського святого XIV сторіччя.

Планується також відвідання Ханського палацу Національного Бахчисарайського історико-культурного заповідника", відкриття відділення Російського історичного товариства в Криму в Лівадійському палаці і участь у нараді оргкомітету з підготовки заходів, пов'язаних із 100-річчям від початку Першої світової війни, відкриття VIII Міжнародного фестивалю "Велике Російське Слово" в Ялті.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.