Товариство "Меморіал" у Росії оголосили "іноземним агентом"

Замоскворецький суд Москви зобов'язав правозахисний центр "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента.

Про це повідомляє ИТАР-ТАСС.

Навесні 2013 року прокуратура зобов'язала "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента, що було оскаржено правозахисною організацією. Тепер суд не знайшов підстав для задоволення скарги .

Рішення Замоскворецкого суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Представники "Меморіалу " заявили про необхідність вивчити судовий акт і після цього звертатися до Мосміськсуду.

Представник "Меморіалу" Кирило Коротєєв у суді визнав факт отримання фінансування з-за кордону, але наголосив, що "Меморіал" не займається політичною діяльністю, не здійснює вплив на громадську думку і прийняття державних рішень - а отже, не може бути зарахований до іноземних агентів.

Юристи організації послалися на соціологічні опитування "Левада-центру", згідно з якими 62% населення Росії сприймають словосполучення "іноземний агент" негативно і асоціюють його носія з "ворогом , розвідником, шпигуном".

Відповідно до законодавства у Росії, "іноземним агентом" є некомерційна організація, яка отримує грошові кошти та інше майно від іноземних держав, громадян, організацій (в тому числі і міжнародних) і бере участь у політичній діальності на території РФ в інтересах іноземних джерел.

Раз на півроку "агенти" повинні звітувати про свою діяльність та персональний склад керівних органів, щоквартально - про витрачання грошових коштів і використання іншого майна. Раз на рік органи РФ перевіряють "іноземних агентів", є також позапланові перевірки, які можуть проводитися за повідомленнями "наявність у діяльності ознак екстремізму".

"Меморіал" — товариство, котре займається збереженням пам'яті стосовно політичних репресій у СРСР у XX сторіччі та правозахистною діяльністю. Засноване у 1989 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.