В Одесі триває суд про демонтаж Катерини Другої

Завтра Одеський апеляційний адмінсуд розпочне розгляд скарги на вердикт першої інстанції за позовом про демонтаж пам'ятника "Засновникам Міста" (Катерині II-ій).

Про це повідомляє Думская.net із посиланням на апарат суду.

Позивачі - мешканка Одеси Надія Содоль і Спілка громадських організацій "Асоціація козацьких товариств "Січ" - оскаржили рішення окружного адмінсуду від 17 вересня 2012 року, який відмовився задовольнити їхні вимоги про демонтаж "монархічного" монумента і повернення на Катерининську площу пам'ятника морякам броненосця "Князь Потьомкін-Таврійський".

Апеляційну скаргу буде розглядати колегія суддів на чолі з Олександром Єщенко.

Пам'ятник Катерині II в Одесі був установлений на Катерининській площі в 1900-му році. Під час подій Української революції 1917-21 років його знесли. Фрагменти бронзової цариці і фігури засновників Одеси опинилися у краєзнавчому музеї.

На постаменті спершу встановили погруддя Адама Міцкевича, потім величезну голову Карла Маркса, яку пізніше замінили на пам'ятник у повний зріст. Втім, гіпсовий Карл Маркс виявився нестійким і його просто здуло сильним вітром.

Пам'ятник "Засновникам Одеси" - Катерина і її чотири фаворити, яких хочуть повернути у музей

Під час Другої світової війни румунські окупанти намагалися встановити на порожньому постаменті пам'ятник Гітлеру. На початку 1950-х постамент демонтували. В 1965 році на площі поставили пам'ятник морякам-потьомкінцям, котрий простояв до літа 2007 року, коли його перенесли на Митну площу, до погруддя матросу Вакуленчуку .

У жовтні 2007 року на площі відкрили відтворений пам'ятник "Засновникам міста".

Як відомо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.