Міністра внутрішніх справ соціалістичної Угорщини засудили на 5 років. ФОТО

У Будапешті суд визнав винним у військових злочинах колишнього високопоставленого діяча Комуністичної партії Угорщини, 92-річного Белу Біску. У 1956 році і пізніше він репресував учасників антирадянського повстання.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Біску брав участь у придушенні антирадянського повстання в 1956 році.

Суд покарав його 5,5 роками ув'язнення за участь у розстрілах мирних жителів під час протестів у Будапешті та інших регіонах країни в грудні 1956-го.

Бела Біску займав пост міністра внутрішніх справ Угорщини з 1956 по 1961 рік.

Адвокат закликав суд винести виправдувальний вирок через відсутність складу злочину і відсутність доказів. Він також заявив , що справа проти Біску, заведена через 20 років після розпаду радянського блоку, є політично мотивованою.

Це перший судовий процес в Угорщині проти колишнього високопоставленого комуніста. Проведення суду уможливив закон 2011 року, який відкрив шлях до оцінки злочинів, скоєних у часи соціалістичної Угорщини.

Як відомо, Біску було заарештовано у вересні 2012 року. До того почесний пенсіонер жив у престижному районі Будапешту, отримуючи 1200 доларів пенсії.

Антирадянське повстання в Угорщині розпочалося в жовтні 1956 року внаслідок незадоволення громадян політикою cталіністських керівників єдиної тодішньої легальної партії - Угорської партії трудящих (УПТ).

Вулиця Пушкіна. На бік демонстрантів перейшли й урядові угорські війська, опір революції чинили тільки спіробітники Служби державної безпеки 

Внаслідок повстання було фактично ліквідовано УПТ і комуністичну службу державної безпеки. Під час революційних подій більше 2,6 тисячі угорців було вбито і більше 19 тисяч - поранено.

Радянські війська практично не втручалися в перебіг подій.

Лінчований повсталим натовпом співробітник держбезпеки

Неформальним лідером повстанців став популярний за свої реформи прем'єр-міністр Імре Надь, який відновив багатопартійну систему і оголосив про підготовку до вільних виборів.

Тим часом у Кремлі підготували відповідь - розпланували військову атаку і призначили новий уряд, одним із членів якого і став Біску, давній активіст сталіністської Компартії Угорщини.

4 листопада 1956 року радянські танки з санкції Микити Хрущова розпочали наступ, щоб привезти в Будапешт новий уряд і нову марксистську силу - Угорську соціалістичну робітничу партію.

 Еріка Селеш - студентка кулінарного технікуму, яка приєдналася до повстання і стала одним із його символів. Знімок данського фотографа Вагна Хансена. Еріка загинула в сутичці з наступаючими радянськими військами

Бела Біску був одним з найодіозніших міністрів комуністичного режиму в Угорщині. Вже в 17 років він вступив до підпільної молодіжної комуністичної організації. Член компартії із 1944 року.

Восени 1956 року, займаючи посаду міністра внутрішніх справ, розгорнув хвилю післяповстанчих репресій.

 Розпал повстання. Захоплені у полон військовослужбовці, які залишилися лояльними до поваленого уряду

Саму демократичну революцію придушили радянські війська, натомість після цього "відзначився" угорський комуністичний режим.

Було розстріляно та повішено близько 300 борців за свободу, майже 13 тисяч людей отримали різні терміни ув'язнення, 200 тисяч були змушені рятуватися втечею за кордон.

 Солдати в момент розстрілу повстанцями. Фото: incredibleimages4u.blogspot.com

Бела Біску керував МВС до 1961 року. Від 1962 до 1978 був секретарем ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії, а пізніше його соратник Янош Кадар (генеральний секретар УСРП з моменту придушення повстання в 1956 році аж до 1988-го) потроху усунув Белу з політики. 

Кінець повстання. Радянські танки на вулицях Будапешту. Листопад 1956 року

Відбулося це через те, що Біску не подобалися ліберальні ринкові реформи, які проводив Кадар. На початку 1970-х колишній головний міліціонер Угорщини навіть спробував повернути Кадара до старого сталіністського стилю управління.

Він написав листа тодішньому керівникові КГБ Юрію Андропову (який був послом СРСР в Угорщині 1956 року), а Андропов негайно ж ознайомив зі змістом листа Кадара.

 Бела Біску (ліворуч) і Янош Кадар. В сучасній Угорщині багато хто ностальгує за часами Кадара, коли країна жила відносно заможно. У 1980-х угорці називали політику Кадара "гуляш-комунізмом", а соціалістичну Угорщину - "найвеселішим бараком соцтабору"

Так Біску пішов з великої комуністичної політики, ставши добре оплачуваним пенсіонером. Він мешкав у престижному районі у Буді і мав пенсію 240 тисяч форинтів (приблизно 1230 доларів). Для порівняння: середньостатистичний угорець кілька років тому заробляв 500-600 доларів.

Згідно з висунутими прокуратурою Будапешту звинуваченням, в листопаді-грудні 1956 року Біску віддав наказ силам безпеки стріляти по демонстрантах у Будапешті і Шальготар'яні. Внаслідок лише цих двох інцидентів загинуло близько 50 осіб.

Листопад 1956-го. Полонені повстанці під конвоєм 

Прокуратура залишає за собою право висовувати проти Біску додаткові звинувачення в тому, що він втручався в роботу судів після придушення революції, наполягаючи на жорстоких заходах покарання для повстанців, аж до смертної кари. Тоді було страчено не менше 226 осіб.

Угорська прокуратура розпочала розслідувати справу Біску тільки в лютому 2012 року - після того, як отримала скаргу від приватної особи. Це перший випадок відкриття справи проти фігуранта подій 1956-57 років.

 Перше, що зробили демонстранти на початку революції - повалили 25-метрову статую Сталіна в центрі Будапешту. На щоці вождя СРСР хтось написав "Туалет"

"Будапештський кат" тривалий час був поза публічним життям країни. Але в 2010 році угорські журналісти зняли про нього документальну стрічку "Злочин без кари", присвячену революційним подіям в Угорщині 1956 року. Пікантності стрічці додає той факт, що її автори представилися Біску активістами комсомольської організації.

У своєму інтерв'ю Біску заперечує сам факт віддання ним злочинних наказів, кажучи, що він "відновлював законний правопорядок" і "боровся із контрреволюцією". Про страту прем'єра-реформатора Імре Надя Біску висловився коротко: "він отримав те, на що заслуговував". Фільм викликав бурю протестів серед угорців..

Як відомо, у січні 2012 року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним завведення військового стану в 1981 році.

У червні 2012 року в Польщі суд засудив до різних термінів тюремного ув'язнення (умовно) чотирьох колишніх міліціонерів. У 1987 році вони, переодягнувшись у цивільне ["тітушки"], жорстоко побили учасників мирної демонстрації протесту.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Дивіться також:

Страта Чаушеску. Так закінчуються диктатури. ФОТО

Як Ярузельський придушував повстання "Солідарності". 1980 рік 

Чехословаччина 1968 року. Радянські війська проти "Празької весни". ФОТО

"Цукерковий бунт" у Маріуполі 1990 року. Текст із газети "Соціалістичний Донбас"

Війна Хімаєра. Як один американець повстав проти влади. ФОТО

Як польським соціалістичним чиновникам зменшили пенсії

1999: розстріл міністрів у парламенті Вірменії. ВІДЕО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.