Рецидивіст із Донеччини підпалив дві церкви на Тернопільщині. ФОТО

Греко-католицьку та Українську автокефальну церкви у селі Залізці Зборівського району Тернопільської області підпалив 33-річний житель Донецької області.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу прокуратури Тернопільської області.

Встановлено, що житель Донецької області приїхав автостопом на Тернопільщину, щоб обкрадати місцеві церкви.

За словами зловмисника, підпалив він обидва храми на Зборівщині тому, що не знайшов там грошей.

Церква Святої Трійці (УАПЦ) в Залізцях

Окрім церков на Зборівщині, він планував обікрасти місцеві храми у Кременецькому районі. Проте йому завадили правоохоронці.

Розслідуванням також встановлено, що затриманий ніде не працює та неодноразово вже судимий за вчинення крадіжок у церквах в 1999, 2001, 2007 роках.

 У церкві Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) вогонь знищив усе, крім ікони Божої Матері

Прокуратура Зборівського району здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом умисного пошкодження майна у двох церквах Зборівського району, за ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.

Тим часом мешканці сусідніх сіл влаштували чергування біля своїх храмів., 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.