В Архіві СБУ тепер можна копіювати безкоштовно

Відтепер у Галузевому державному архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно.

Про це повідомив новий директор архіву Ігор Кулик під час круглого столу "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб".

За його словами, відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів.

"Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція, - зазначив Кулик. - Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в інформаційному-довідковому залі Архіву СБУ на вул. Ірининській, 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку".

Також директор оголосив про початок співпраці ГДА СБУ із проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького.

"Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році".

Кулик також розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. Читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00, а до 17:00.

За словами чиновника, протягом наступних декількох місяців планується "активізувати роботу" інформаційно-довідкових та читальних залів в регіональних філіях Архіву СБУ.

Йдеться про поповнення електронних баз новими надходженнями (щоб користувачі не їздили до столиці) і навчання співробітників з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Як відомо, Ігоря Кулика було призначено директором Галузевого державного архіву СБУ у березні 2014 року.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.