Усі розділи
Допомогти проекту

З Інституту нацпам'яті звільнилися заступники попереднього директора

Першого заступника і заступника директора Українського інституту національної пам'яті звільнено з посад.

8 квітня 2014

Про це йдеться на офіційному сайті Кабінету міністрів.

"Звільнити Кривошею Володимира Володимировича з посади першого заступника директора Українського інституту національної пам’яті у зв’язку з переходом на іншу роботу", - йдеться у підписаному прем'єр-міністром розпорядженні №318.

У розпорядженні голови уряду №319 повідомляється про звільнення з посади заступника директора УІНП Дмитра Вєдєнєєва за власним бажанням.

Дослідник УПА, постійний автор Історичної Правди, доктор історичних наук Дмитро Вєдєнєєв працював заступником голови УІНП з листопада 2010 року.

Як відомо, 26 березня 2014 року новим директором УІНП було призначено кандидата історичних наук, директора Галузевого державного архіву СБУ у 2008-2010 рр. Володимира В'ятровича.

Теми
Дивіться також
УІНП презентував документальний фільм про Всеволода Змієнка. ВІДЕО
АНОНС: Презентація фотоальбому унікальних світлин «Незалежність. Найкращий час»
АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО
Архів національної пам’яті: реконструкції бути!
На честь 160-річчя Чикаленка представили документальний фільм та поштову марку
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
31 березня, 15:48

АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

31 березня, 09:16

"Хартія" запрошує істориків на посаду інструктора з гуманітарної підготовки та історико-ідеологічного навчання

29 березня, 11:51

Дослідників запрошують опрацювати документи самвидаву з приватного архіву Анатолія Шацького

29 березня, 10:30

Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору не внесуть до Державного реєстру нерухомих памʼяток

Всі новини