У Харкові буде військовий парад до 9 травня - ініціатива Кернеса

Парад за участю військ Харківського гарнізону та використанням військової техніки Збройних сил України пройде в День Перемоги, 9 травня, на площі Свободи.

Про це на зустрічі з ветеранськими організаціями повідомив депутат Харківської обласної ради  Михайло Добкін, інформує офіційний сайт облради.

За його словами, проведення такого масштабного параду ініціював міський голова Геннадій Кернес.

"І ми цю ідею реалізуємо, незважаючи на тимчасову його відсутність у місті, - зазначив Добкін. - Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в країні і неможливість окремих регіонів країни провести повномасштабне святкування Дня Перемоги у своїх містах і населених пунктах, думаю, що це буде свято для всієї України".

Як відомо, у Києві замість параду відбудеться "військово-історичне дійство за участю раритетної техніки". Святкові заходи у столиці відбудуться не на Хрещатику і Майдані, а на Печерську.

Гнівною промовою у цьому зв'язку вибухнула віце-прем'єр російського уряду Ольґа Ґолодєц.

"Скасування параду - це наруга над пам'яттю, причому дуже небезпечна наруга, бо ті люди, які не бережуть пам'ять, можуть опинитися в дуже небезпечній ситуації, - цитує чиновника ZN.ua. - Вони можуть виявитися віч-на-віч з фашизмом".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.