В Одесі сепаратисти спробували підпалити історичний факультет ОНУ

В ніч із 27 на 28 квітня невідомі закидали вхідні двері історичного факультету Одеського національного університету імені Мечникова коктейлями Молотова.

Про це повідомляє 048 із посиланням на декана істфаку доктора історичних наук В'ячеслава Кушніра.

За його словами, під час інциденту в будівлі знаходилася жінка-вахтер. Вона власними силами погасила двері і викликала на місце міліцію.

Однак станом на 09:30 ранку міліція так і не з'явилася на місці.

В'ячеслав Кушнір пов'язує напад на вуз із тим, що всередині будівлі студенти та викладачі розвісили державні прапори і прикрасили сходи в синьо-жовті кольори.

Видання зазначає, що нападники залишили на місці НП листівки сепаратистського спрямування.

За словами декана, це перший напад на історичний факультет.

До слова, в декретній відпустці саме на цьому факультеті перебуває депутат міськради Олександр Васильєв, який очолив Управління внутрішньої політики Севастопольської адміністрації. Також випускником заочного відділення істфаку є заарештований за звинуваченням у сепаратизмі лідер одеського Антимайдану Антон Давидченко.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.