Спецпроект

У Києві День Перемоги святкуватимуть не на Майдані, а в музеї

У Києві 9 травня заплановано низку святкових заходів, в тому числі проведення військово-історичного дійства за участю раритетної техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на прес-службу Міністерства оборони.

З 11:30 до 12 години 9 травня на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр." пройде військово-історична хода за участю ветеранів, курсантів, роти барабанщиків, а також історичної військової техніки.

Окрім того, на території комплексу заплановано церемонію запалювання "Вогню Слави", польові кухні, а також концерти за участю військових оркестрів. В цілому, програма святкування запланована з 11 до 18 години, о 21.00 будуть святкові феєрверки.

На Співочому полі заплановано святковий культурний проект "Велика Перемога в серці назавжди".

Повноцінний військовий парад у цей день не планувався, повідомили в Міноборони.

В плані КМДА з відзначення Дня Перемоги немає даних про заходи на Майдані Незалежності, де традиційно проходили всі основні заходи за участю керівництва країни.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.