Мер Запоріжжя вдягне на 9 травня "георгіївську стрічку"

Міський голова Олександр Сін заявив, що на День Перемоги почепить на одяг чорно-помаранчеву стрічку.

Про це повідомляє "Репортер".

Сін наголосив, що завжди одягав "гвардійську стрічку" і збирається це зробити й 9 травня 2014 року.

"Я не бачу в цьому нічого поганого", - підкреслив він.

На думку мера, кожна людина має свою думку з цього приводу, тому міська влада не буде давати жодних рекомендацій.

"Найголовніше - не дійти до маразму, - зазначив Сін. - Політичних прапорів і всього, що може привести до закликів щодо розділу України, не повинно бути, тому що це може зіпсувати свято".

При цьому міський голова заявив про підтримку ветеранів, які звернулися до всіх запорожців із проханням утриматися від будь-якої символіки, що відрізняється від прапора Перемоги та українського національного прапора.

У квітні 2014 року голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко закликав усіх черкащан відмовитися під час святкування Дня Перемоги від партійної символіки та "георгіївських стрічок".

Раніше від уживання "георгіївських стрічок" на День Перемоги відмовилися ветеранські організації Кіровоградської області.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.