Окупанти в Криму порушили гарантії і розпочали репресії проти УПЦ КП

Кримська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату заявила про порушення окупаційною владою попередніх письмових гарантій недоторканості парафій КП в регіоні.

Про це йдеться у зверненні архієпископа Сімферопольського та Кримського Климента, розміщеному на сайті УПЦ КП.

"У Севастополі у Київського Патріархату фактично відібрано храм Священномученика Климента Римського на території Навчального загону ВМС України, - йдеться у зверненні. - Російські військові, що здійснюють охорону, не пускають до храму настоятеля архімандрита Макарія (Щипакова), етнічного росіянина, колишнього військовослужбовця Військово-морського флоту, та його парафіян".

Усі намагання керуючого Кримською єпархією зустрітися з представниками діючої міської влади Севастополя з цього та інших питань виявилися марними.

Також в УПЦ КП фактично відібраний храм Покрови Божої Матері у селищі Перевальному. На настоятеля протоієрея Івана Катькала та місцевих вірян чинять психологічний тиск представники УПЦ Московського Патріархату. На свято Входу Господнього до Єрусалима (Вербну неділю) молодики в камуфляжі намагалися спровокувати конфлікт.

Керівник Кримської єпархії наголошує, що цього року "радник Кабінету міністрів Автономної республіки Крим з питань оборони та безпеки полковник Ігор Стрєлков" підписав документ, згідно з яким всім органам державної влади Криму приписано рішуче протидіяти спробам заволодіти майном та перешкоджанню діяльності храмів УПЦ КП у Криму.

Цей лист, за словами Стрєлкова, був погоджений з Патріархом Кирилом і є письмовими гарантіями влади Криму, щодо недоторканості Київського Патріархату у Криму.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент від імені всієї Кримської єпархії УПЦ КП звернувся до президента РФ Владіміра Путіна з вимогою – забезпечити рівні права українцям Криму, вірним Київського Патріархату в Криму на вільне здійснення молитовного і церковного життя, вільне сповідання Православної віри та національно-культурних традицій.

Також вірні УПЦ КП у Криму звернулися до влади України з вимогою захистити українців і православних віруючих Київського Патріархату в Криму. Також православні Криму просять міжнародні організації стати миротворцями і "заступитися за пригнічених та скривджених".

Як відомо, у березні 2014 року кримські татари висловили готовність у випадку недопущення окупаційною владою священників УПЦ КП до їхніх храмів надати місце для здійснення православних богослужінь у мечетях.

За словами прес-секретаря УПЦ, все духовенство Київського Патріархату було змушене вивезти з півострова свої сім'ї.

Дивіться також інші матеріали за темами "УПЦ КП" та "Окупація"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.