Черкаська ОДА закликала відмовитися від "георгіївських стрічок" на 9 травня

Голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко закликав усіх черкащан відмовитися під час святкування Дня Перемоги від партійної символіки, камуфляжного одягу та георгіївських стрічок.

На засіданні президії обласної народної ради 25 квітня він наголосив, що цей день нині найдоцільніше святкувати під національною символікою, повідомляє УНІАН.

За словами Ткаченка, 9 травня – знаковий день, особливо в контексті тих подій, які зараз відбуваються на Сході України.

Тож у Черкасах місцева влада планує провести на Соборній площі мітинг та покласти квіти до Пагорба Слави.

Раніше від уживання "георгіївських стрічок" на День Перемоги відмовили ветеранські організації Кіровоградської області.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.