Громадськість пропонує владі нового голову Держархіву

Громадськість, історики та архівісти просять міністра юстиції Павла Петренка підтримати кандидатуру колишнього голови Сумської філії Держархіву Геннадія Іванущенка на посаду голови Державної архівної служби України.

Про це йдеться у листі-зверненні, розміщеному на сайті Центру досліджень визвольного руху.

За словами підписантів, перед українською архівною службою постає ряд важливих завдань, "від впровадження політики, орієнтованої на відкритість і безумовне виконання законодавства, до інфраструктурних завдань розвитку архівної галузі, які дадуть змогу забезпечити зручність роботи з архівними матеріалами...".

"Ми переконані, що з належною відповідальністю до забезпечення згаданих вище цілей поставиться відомий архівіст Геннадій Іванущенко", - стверджують автори звернення.

Підписанти наголошують: коли Геннадій Іванущенко у 2005-2010 роках очолював Державний архів Сумської області, ця установа єдина в країні повністю виконала завдання із оцифровування тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років в регіоні.

Під зверненням, зокрема, підписалися:

- Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті;

- Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

- Руслан Забілий, Директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

- Ігор Луценко, Громадський сектор Євромайдану;

- Ганна Гопко, координатор ініціативи Реанімаційний пакет реформ;

- Василь Овсієнко, член Української Гельсінської групи з 1978 року, у минулому політв'язень;

- Вахтанг Кіпіані, головний редактор "Історичної правди";

- Оксана Романюк, директор Інституту масової інформації

- Валентина Піскун, д.і.н., завідувач відділом джерел з новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

та інші громадяни.

Як відомо, 1 квітня 2014 року Кабмін звільнив голову Державної служби архівів Ольгу Гінзбург з посади. Активістка Компартії Гінзбург очолювала Держархів з 2006 року.

Геннадій Іванущенко має 50 років. Навчався в Сумському державному педагогічному університеті ім. Макаренка (історичний факультет) та Українському Вільному Університеті у м. Мюнхен (Педагогічний інститут).

У 2005-2010 роках був директором Державного архіву Сумської області. У 2011-2013 роках координував проект дослідження зарубіжної україніки у Великобританії, США та Канаді. У 2011-2014 роках  — редактор Сумського історичного порталу.

Упродовж двох останніх років, він є науковим консультантом "Електронного архіву визвольного руху", який з 2013 року надає вільний доступ через інтернет до понад десяти тисяч електронних копій документів з історії України ХХ ст.

Дивіться також: Геннадій Іванущенко вимагає вибачень у "товариша Гінзбург". 2011 рік

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.