До уваги спеціалістів з історії Білорусі - науковий конгрес у Литві

Оргкомітет Міжнародного конгресу дослідників Білорусі оголосив збір індивідуальних заявок для участі у IV конгресі.

Захід відбудеться 3-5 жовтня 2014 року в Каунасі (Литва), повідомляє Інститут політичних досліджень.

Дедлайн подачі заявок - 2 червня 2014 року.

Анкету реєстрації можна заповнити за цим посиланням.

Нижче пропонуємо вашій увазі частину списку тематичних блоків і панелей:

- Проблеми трансформації та модернізації економіки Білорусі

- Політична опозиція в країнах колишнього Радянського Союзу

- Національна ідентичність в політиці країн колишньої Речі Посполитої

- "Нові наддержави" i Центрально-Східна Європа: нереалізовані можливості або переоцінені перспективи?

- Збройні конфлікти на пострадянському просторі в 1990-2014 роках (Крим, Абхазія, Нагорний Карабах тощо)

- Середня Європа в політиці великих держав

- Лінгвістичні проекти як засіб консолідації білоруського суспільства

- 20 років білоруському інтернету (1994-2014): історія та соціальна еволюція

- Традиції шляхетського самоврядування в історії Великого Князівства Литовського (до 450-річчя прийняття Бєльського привілею)

- ВКЛ: від джерела до оповідання (проблеми інтерпретації письмової спадщини)

- Білорусь у складі Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ ст.)

- Насильство у ХХ столітті: досвід , наслідки , пам'ять і спадщина

- Пограниччя та межі: від картографії до літератури

- Євреї в контексті білоруської історії

- Білоруське зарубіжжя: осмислення інтелектуальної спадщини

- Білоруська некрополістика

- Білоруси в Польщі: минуле, сьогодення, майбутнє

- Герменевтичний потенціал національних культур та багатомовної писемності Великого князівства Литовського

- Білоруська мова: національна традиція і світовий контекст

- Білоруський Біблія: Проблеми і перспективи наукового перекладу

- Святі в білоруській історії та сучасності: особи, місця , тексти , співтовариство

- Менеджмент у сучасних культурних проектах

- Музейна справа та охорона історико-культурної спадщини

- Сучасна архітектура Білорусі : проблеми вивчення та перспективи розвитку

- Традиція і посттрадиція в культурному ландшафті Білорусі

- Волинки в північно-східній Європі: історія та взаємовплив

- Охорона i відновлення архітектурної спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.