На Львівщині просять утриматися від заходів на честь дивізії "Галичина"

Влада Львівської області попросила відмінити масові заходи, приурочені до річниці створення дивізії СС "Галичина" 28 квітня.

Про це заявили в прес-службі Львівської обласної організації партії "ВО "Свобода", повідомляє УНІАН.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех, яка також очолює Львівський обласний осередок "Свободи", звернулася до громадських організацій та політичних сил відмовитися цього року від публічних заходів з нагоди відзначення річниці дивізії СС "Галичина", щоб уникнути можливих провокацій, про можливість яких вже повідомили спецслужби.

Львівський губернатор закликала політиків і представників громадськості відзначити річницю створення дивізії в інший, непублічний спосіб - проведенням молебнів та зустрічами з ветеранами дивізії СС "Галичина".

Крім того, представники Автономного опору, який традиційно виступав одним з ініціаторів проведення Параду вишиванок у Львові 28 квітня, також заявили, що цього року від проведення такої акції відмовляться.

В організації пояснили, що відмова від проведення Параду вишиванок також пов’язана з тим, що акцію вшанування дивізійників СС "Галичина" "можуть використати певні деструктивні сили для скоєння провокацій".

Однак з такою позицією згодні не всі активісти. Так, представниця організації "Рідна земля" Олена Незабудка заявила ZAXID.NET, що відмова "Автономного опору" від проведення такого маршу не означає, що марш в принципі не відбудеться.

"Марш відбудеться попри схвалення чи несхвалення будь-яких організацій, груп людей чи заяви політиків будь-яких рівнів. Патріоти-львів’яни ні в кого не питатимуть, чи мають вони право ходити вулицями свого рідного міста і шанувати своїх героїв", - сказала вона.

Незабудка роз’яснила, що організацією маршу займається близько десяти активістів організації "Рідна земля". За її словами, планується, що в марші візьме участь понад 500 людей.

"Ми хочемо довести, що Львів не боїться провокацій, і показати, що бандерівці не відступають при будь-які інформації, що можливі провокації. Тим більше, що з нами будуть хлопці, охорона, і вони унеможливлюватимуть провокативні дії".

"В Луганську люди не бояться виходити у вишиванці і казати, що вони – українці. Чому ми маємо боятися це робити?" - підкреслила вона.

Початку Параду в організації запланували на 18:00 27 квітня, початок ходи має відбутися від пам’ятника Степанові Бандері.

Раніше народний депутат Геннадій Москаль також заявив, що отримав відомості з достовірних джерел про масштабні провокації, які готують спецслужби Росії в західних областях України.

За його словами, "28 квітня, в день, який вважається створенням дивізії СС "Галичина", центральними вулицями Львова, Івано-Франківська та Тернополя мають пройти марші з символікою СС "Галичина" та гаслами, які сприйматимуться жителями Південно-східної України, як загроза свободі, життю та майну".

Схожу заяву зробив і нардеп Микола Томенко, який припустив, що перша хвиля провокацій на Західній Україні може припасти саме на кінець квітня.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.