На Львівщині просять утриматися від заходів на честь дивізії "Галичина"

Влада Львівської області попросила відмінити масові заходи, приурочені до річниці створення дивізії СС "Галичина" 28 квітня.

Про це заявили в прес-службі Львівської обласної організації партії "ВО "Свобода", повідомляє УНІАН.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех, яка також очолює Львівський обласний осередок "Свободи", звернулася до громадських організацій та політичних сил відмовитися цього року від публічних заходів з нагоди відзначення річниці дивізії СС "Галичина", щоб уникнути можливих провокацій, про можливість яких вже повідомили спецслужби.

Львівський губернатор закликала політиків і представників громадськості відзначити річницю створення дивізії в інший, непублічний спосіб - проведенням молебнів та зустрічами з ветеранами дивізії СС "Галичина".

Крім того, представники Автономного опору, який традиційно виступав одним з ініціаторів проведення Параду вишиванок у Львові 28 квітня, також заявили, що цього року від проведення такої акції відмовляться.

В організації пояснили, що відмова від проведення Параду вишиванок також пов’язана з тим, що акцію вшанування дивізійників СС "Галичина" "можуть використати певні деструктивні сили для скоєння провокацій".

Однак з такою позицією згодні не всі активісти. Так, представниця організації "Рідна земля" Олена Незабудка заявила ZAXID.NET, що відмова "Автономного опору" від проведення такого маршу не означає, що марш в принципі не відбудеться.

"Марш відбудеться попри схвалення чи несхвалення будь-яких організацій, груп людей чи заяви політиків будь-яких рівнів. Патріоти-львів’яни ні в кого не питатимуть, чи мають вони право ходити вулицями свого рідного міста і шанувати своїх героїв", - сказала вона.

Незабудка роз’яснила, що організацією маршу займається близько десяти активістів організації "Рідна земля". За її словами, планується, що в марші візьме участь понад 500 людей.

"Ми хочемо довести, що Львів не боїться провокацій, і показати, що бандерівці не відступають при будь-які інформації, що можливі провокації. Тим більше, що з нами будуть хлопці, охорона, і вони унеможливлюватимуть провокативні дії".

"В Луганську люди не бояться виходити у вишиванці і казати, що вони – українці. Чому ми маємо боятися це робити?" - підкреслила вона.

Початку Параду в організації запланували на 18:00 27 квітня, початок ходи має відбутися від пам’ятника Степанові Бандері.

Раніше народний депутат Геннадій Москаль також заявив, що отримав відомості з достовірних джерел про масштабні провокації, які готують спецслужби Росії в західних областях України.

За його словами, "28 квітня, в день, який вважається створенням дивізії СС "Галичина", центральними вулицями Львова, Івано-Франківська та Тернополя мають пройти марші з символікою СС "Галичина" та гаслами, які сприйматимуться жителями Південно-східної України, як загроза свободі, життю та майну".

Схожу заяву зробив і нардеп Микола Томенко, який припустив, що перша хвиля провокацій на Західній Україні може припасти саме на кінець квітня.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.