ЕРДОГАН ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД ВІРМЕНАМИ ЗА МАСОВІ УБИВСТВА

Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган першим в історії Туреччини із керівників держави приніс співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.

Про це пише DW.

В офіційній заяві, опублікованій в середу, 23 квітня, глава турецького уряду назвав події 1915 року "нелюдськими".

Як пише агентство Reuters, посилаючись на одного з турецьких урядовців, це перший випадок, коли прем'єр-міністр Туреччини приносить "настільки щирі співчуття".

"Ми бажаємо, щоб душі вірмен, загиблих в подіях початку ХХ століття, спочивали зі світом, а їхнім онукам передаємо свої співчуття", - заявив Ердоган.

Одночасно він вказав на "схожі звичаї і традиції" вірмен і турків і закликав не перетворювати історію на "політичний інструмент".

Крім того, Ердоган висловив надію на те, що обидва народи "зможуть разом і гідним чином згадати про своє минуле і про втрати".

Він закликав також спільно вивчати історичні події, цитує слова Ердогана агентство ІТАР-ТАСС.

Як відомо, під час Першої світової війни турецькими солдатами при організації "переміщення" було фактично вбито за різними оцінками до 1,5 мільйона осіб.

Туреччина досі відмовлялася визнати ті події геноцидом.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році). Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.