У МИКОЛАЄВІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ

У Миколаєві влада відновлює знесений пам'ятник Леніну.

Про це повідомила пресс-служба облради.

У вівторок голова облради Тарас Кремінь та в.о. міського голови Юрій Гранатуров провели у "Старофлотських казармах" оперативну нараду стосовно ходу робіт з реставрації пам’ятника Леніну. Зараз він зберігається у краєзнавчому музеї.

 "Яким би чином не змінювалося наше ставлення до тих чи інших історичних подій чи постатей, але вандалізму у цивілізованому місті не має бути місця", - заявили депутати.

Усі необхідні підготовчі роботи по реставрації пам’ятника вже завершено, і вже в середу бригада фахівців розпочинає реставрацію скульптури.

Очільники Миколаївщини пообіцяли порадитися з місцевою громадою.

"За нашими розрахунками, не пізніше 15 травня ми зможемо повернути статуї попередній вигляд, після цього ми винесемо на розсуд громади подальшу долю цього монументу, з’ясуємо, де саме хотіли б його бачити миколаївці", - пообіцяв Гранатуров.

Як відомо, пам'ятник Леніну на головній площі у Миколаєві скинули з постаменту під час протестної акції 22 лютого.

Після того, як комунальникам не вдалося краном підняти пам'ятник, його просто зіштовхнули автомобілем, внаслідок чого у Леніна відвалилась голова. На місце пам'ятника встановили прапор України.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.